Довгофокусні мануальні об’єктиви від 500мм: конструктивні особливості та альтернативи

Захопливий світ довгофокусних мануальних об’єктивів

 

Досягнення надзвичайної телескопічної здатності за допомогою мануальних об’єктивів завжди вабило фотографів.

Ці об’єктиви, особливо з фокусною відстанню 500мм і більше, відкривають унікальні можливості для творчості,дозволяючи наблизити віддалені об’єкти, зафіксувати невловимі моменти дикої природи або створити вражаючу компресію перспективи.

Деякі з цих об’єктивів вирізняються компактністю конструкції, інші – особливим характером розмиття заднього плану (боке), а всі вони об’єднуються тактильним задоволенням від ручного фокусування.

Цікавість до вінтажної оптики переживає сьогодні ренесанс, і довгофокусні мануальні об’єктиви не є винятком,приваблюючи фотографів своїм неповторним оптичним почерком.

 

Розуміння конструкції об’єктивів: рефракційні проти катадіоптричних
 

Існує два основних типи конструкції об’єктивів, що використовуються для досягнення великої фокусної відстані: рефракційні та катадіоптричні.

Розуміння принципової різниці між ними є ключем до оцінки особливостей довгофокусних об’єктивів.

 

Рефракційні об’єктиви

 

Традиційна конструкція рефракційних об’єктивів передбачає використання кількох скляних лінз, розташованих таким чином, щоб заломлювати світло та формувати зображення на сенсорі або плівці.

Для досягнення великої фокусної відстані в таких об’єктивах використовується значна кількість скляних елементів.

Це може призводити до збільшення розміру, ваги та вартості об’єктива.

Одним із викликів при конструюванні довгофокусних рефракційних об’єктивів є мінімізація хроматичної аберації – кольорових облямівок навколо контрастних об’єктів, що виникають через різне заломлення світла різних кольорів. 

Сучасні рефракційні об’єктиви часто використовують спеціальні сорти скла та складні оптичні схеми для боротьби з цим явищем.

 

Приклад рефракційного об'єктива

 

 

Катадіоптричні (дзеркально-лінзові) об’єктиви 

Катадіоптричні об’єктиви, також відомі як дзеркально-лінзові або рефлексні, використовують комбінацію дзеркал і лінз для «складання» світлового шляху всередині об’єктива. 

Світло, потрапляючи в об’єктив, відбивається від основного увігнутого дзеркала, потім від меншого вторинного дзеркала, розташованого в центрі передньої лінзи, і нарешті проходить через групу лінзових елементів, формуючи зображення. 

Така конструкція дозволяє значно зменшити фізичну довжину та вагу об’єктива при великій фокусній відстані.

Важливою перевагою дзеркально-лінзових об’єктивів є практично повна відсутність хроматичної аберації, оскільки світло відбивається від дзеркал, а не заломлюється лінзами.

Однак, через наявність вторинного дзеркала в центрі, діафрагма в таких об’єктивах зазвичай фіксована, що обмежує контроль над експозицією та глибиною різкості.

Ще однією характерною особливістю катадіоптричних об’єктивів є специфічне розмиття заднього плану, відоме як «пончикове» боке, де світлі точки в зоні нерізкості набувають кільцеподібної форми.

Принцип роботи катадіоптричних об’єктивів багато в чому схожий на конструкцію астрономічних телескопів.

Приклад дзеркально-лінзового об'єктива
 

 

 

Японські претенденти: погляд на їхні конструкції (деяки варіанти)

 

🔹 Nikkor C 500mm f/8: Цей об’єктив, представлений Nikon у 1968 році, є класичним прикладом катадіоптричного (дзеркально-лінзового) об’єктива.

\Він був значно компактнішим і легшим за свого попередника, 50cm f/5, завдяки використанню фіксованої діафрагми f/8.

Оптична схема об’єктива складається з 5 елементів у 3 групах.

Пізніша версія, відома як "New" Nikkor 500mm f/8, мала вже 6 елементів у 6 групах.

Діафрагма в обох версіях була фіксованою на значенні f/8.

Об’єктив вирізнявся досить малою мінімальною дистанцією фокусування – 4 метри (13 футів) для оригінальної версії та ще меншою – 1.5 метра для "New" версії.

Комплектація включала набір задніх вкручуваних фільтрів діаметром 39мм для різних ефектів, а також нейтрально-сірий фільтр.

Версія "New" також мала вбудовані бленди для кращого захисту від паразитних засвічень.

Nikon постійно вдосконалював цю модель, про що свідчить випуск кількох версій, що підкреслює популярність та затребуваність катадіоптричної конструкції.

Літера "C" у назві вказувала на наявність багатошарового просвітлення оптики.

Думки щодо зовнішнього вигляду зони нерізкості у вигляді «пончиків» різняться: деякі вважають це цікавим ефектом, інші – небажаною особливістю.

 

Reflex-NIKKOR C 1:8 f=500mm

 

🔹 Canon FD 500mm f/8: Canon також представив свій варіант 500мм об’єктива з фіксованою діафрагмою f/8 у своїй системі FD. 

Цей катадіоптричний об’єктив був випущений у вересні 1978 року у версії S.S.C. (Super Spectra Coating), а в березні 1980 року з’явилася версія FDn з оновленим байонетом.

Оптична схема об’єктива включала 6 елементів у 3 групах, враховуючи дзеркала.

Діафрагма, як і в більшості дзеркально-лінзових об’єктивів, була фіксованою на значенні f/8.

Мінімальна дистанція фокусування становила 4 метри (13 футів).

Для регулювання світлового потоку використовувалися вставні задні фільтри діаметром 34мм, включаючи нейтрально-сірі та кольорові.

Об’єктив також мав вбудовану висувну бленду.

Покриття S.S.C. від Canon було розроблено для покращення якості зображення шляхом зменшення відблисків і підвищення контрасту.

Деякі користувачі вважають цей об’єктив одним із найрізкіших серед 500мм дзеркально-лінзових об’єктивів свого часу.

Canon Reflex 500mm 1:8

 

🔹 Minolta MD 500mm f/8: Minolta також пропонувала свій 500мм дзеркально-лінзовий об’єктив у системі MD, відомий як RF Rokkor-X.

Він був представлений приблизно в 1977 році, і існували різні його версії, такі як RF Rokkor, RF Rokkor-X та New-MD.

Оптична схема зазвичай включала 6 елементів у 5 групах (за деякими даними – 6 елементів, 2 дзеркала, 5 груп).

Діафрагма була фіксованою на значенні f/8. Мінімальна дистанція фокусування становила 4 метри (13 футів).

Важливою особливістю було використання задніх вкручуваних фільтрів діаметром 39мм, які були невід’ємною частиною оптичної схеми (звичайний, жовтий, помаранчевий, червоний, нейтрально-сірий).

Варто зазначити, що Minolta також випускала автофокусний 500мм об’єктив f/8 Reflex для байонета A , який мав іншу оптичну схему з 7 елементів у 5 групах.

Ручнофокусні версії Minolta RF Rokkor-X високо цінувалися за свої оптичні характеристики серед інших дзеркально-лінзових об’єктивів.

RF Rokkor-X вважався справжнім об’єктивом f/8 з гарним контрастом і різкістю.

Minolta RF Rokkor-X 500mm 1:8

 

🔹 Tokina 500mm f/8: Tokina також випускала 500мм дзеркально-лінзові об’єктиви під різними назвами, такими як RMC Reflex, TM500 та SZ Super Tele. 

Версія RMC Reflex була представлена в 1978 році , а SZ Super Tele – це більш сучасна модель 2022 року.

Оптична схема RMC Reflex включала 7 елементів у 2 групах , а SZ Super Tele – 7 елементів у 7 групах.

Діафрагма в обох моделях була фіксованою на значенні f/8. Мінімальна дистанція фокусування становила 1.5м для RMC Reflex та 1.7м для SZ Super Tele.

Для RMC використовувалися задні вкручувані фільтри діаметром 35.5мм та передні – 77мм, а для SZ Super Tele – задні 30.5мм та передні 72мм.

Tokina пропонувала як старіші, так і сучасніші ручнофокусні 500мм дзеркально-лінзові об’єктиви.

Нова модель SZ Super Tele розроблена для бездзеркальних камер і використовує систему адаптерів з T-mount.

Оптична формула значно змінилася між старими та новими моделями, що може відображати прогрес у катадіоптричному дизайні або різні пріоритети щодо характеристик. Нова модель акцентує увагу на компактності та можливостях макрозйомки.

 

RMC Tokina 500mm 1:8
 

 

Довгофокусні об’єктиви Sigma (500мм, 600мм, 1000мм)

Sigma також мала в своєму арсеналі довгофокусні об’єктиви з фокусною відстанню 500мм, 600мм та 1000мм.

🔹 500мм: Sigma випускала різноманітні 500мм об’єктиви, включаючи як рефракційні, так і дзеркально-лінзові конструкції, а також з ручним та автоматичним фокусуванням.

Серед ручнофокусних моделей був Sigma MF 500mm F/8 Mirror Ultra-Telephoto (представлений у 1967 році) з оптичною схемою 5 елементів у 5 групах.

Рефракційний Sigma 500mm F4.5 APO ZEN (1988) мав 10 елементів у 8 групах і пропонувався як у ручнофокусній, так і в автофокусній версіях залежно від байонета.

Пізніші моделі, такі як 500mm F5.6 DG DN OS | Sports, є автофокусними об’єктивами для бездзеркальних систем зі складною рефракційною схемою (20 елементів у 14 групах).

Еволюція 500мм об’єктивів Sigma демонструє перехід від простіших дзеркальних конструкцій до складнішої рефракційної оптики, особливо в пізніших автофокусних версіях, з пріоритетом на якість зображення та такі функції, як оптична стабілізація.

Позначення APO вказує на використання спеціального низькодисперсійного скла для мінімізації хроматичної аберації в їхніх рефракційних об’єктивах.

Sigma 500mm F4.5 APO ZEN

🔹  600мм: Sigma виробляла дзеркально-лінзовий MF 600mm F/8 Mirror Telephoto Multi-Coated (1979) з 6 елементами у 6 групах.

Також існував ручнофокусний дзеркально-лінзовий APO 600mm F8.

Пізніше Sigma зосередилася на високопродуктивних рефракційних зум-об’єктивах, таких як 150-600mm F5-6.3 DG OS HSM | Contemporary та Sports, які пропонували можливість ручного фокусування. 

Подібно до 500мм діапазону, Sigma пропонувала дзеркально-лінзовий об’єктив на 600мм, але згодом перейшла до передових рефракційних зум-об’єктивів, які включали ширший діапазон фокусних відстаней та автофокус, зберігаючи при цьому можливість ручного наведення на різкість.

Sigma Mirror Telephot MC 600mm 1:8

🔹 1000мм: Sigma випускала дзеркально-лінзовий MF 1000mm F/13.5 Mirror Telephoto Multi-Coated (1981) з 6 елементами у 6 групах.

Також існував рефракційний APO 1000mm F/8 ZEN (1988) з 11 елементами у 10 групах, який був доступний як у ручнофокусній, так і в автофокусній версіях.

Автофокусна версія була відзначена як перший у світі автофокусний надтелеоб’єктив з фокусною відстанню 1000мм. 

Sigma також використовувала унікальне матове покриття "ZEN" на деяких своїх об’єктивах того часу.

Sigma демонструвала прагнення до досягнення високих характеристик на таких екстремальних фокусних відстанях, навіть з автофокусом.

Sigma Mirror Telephot 1000mm 1:13.5

 

Німецьки довгофокусні 500мм 

 

🔹Carl Zeiss Mirotar 500mm F/4.5 : Оптична конструкція: 5 елементів у 5 групах.

Тип конструкції: Дзеркально-лінзовий об'єктив (катадіоптрична система).

Характерні особливості: Розроблений для байонета Contarex, дуже коротка загальна довжина, повна відсутність хроматичної аберації.

Компанія Zeiss використала дзеркально-лінзову конструкцію для Mirotar, ймовірно, щоб досягти компактного форм-фактора та усунути хроматичні аберації, які є поширеною проблемою в довгофокусних рефракційних об'єктивах.

Відносно швидка апертура F/4.5 для дзеркального об'єктива також заслуговує на увагу.

Carl Zeiss Mirotar 500mm F/4.5

 

🔹Carl Zeiss Tele-Tessar T* 500mm F/8 C : Оптична конструкція: 5 елементів у 3 групах.

Тип конструкції: Рефракційний телеоб'єктив. 

Характерні особливості: Розроблений для системи Hasselblad V, вбудований затвор Compur, придатний для зйомки на великих відстанях та зйомки з рук, незважаючи на значну фокусну відстань.

Повільніша апертура F/8 могла бути компромісом для досягнення прийнятних розмірів та ваги в рефракційній конструкції.

 

Carl Zeiss Tele-Tessar T* 500mm F/8 C

 

🔹Meyer Optik Görlitz Orestegor 500mm F/5.6 : Оптична конструкція: 4 елементи у 4 групах.

Тип конструкції: Рефракційний телеоб'єктив.

Характерні особливості: Система змінних байонетів, розроблений для відповідності високим стандартам різкості, яскравості та передачі кольору, справжній телеоб'єктив із загальною довжиною, меншою за фокусну відстань.

Orestegor 500мм від Meyer Optik використовує традиційну рефракційну конструкцію з акцентом на якості зображення.

Апертура F/5.6 забезпечує хороший баланс між світлосилою та розміром об'єктива.

Рефракційні об'єктиви з меншою кількістю елементів іноді можуть досягати чудової якості зображення завдяки ретельному дизайну та вибору скла.

Meyer Optik Görlitz Orestegor 500mm F/5.6

 

🔹Pentacon Prakticar 500mm F/5.6 MC : Оптична конструкція: 4 елементи у 4 групах.

Тип конструкції: Рефракційний телеоб'єктив.

Характерні особливості: Багатошарове покриття, пресетна діафрагма, велика мінімальна дистанція фокусування -  6м, велика вага 3500г.

Об'єктив Praktica 500мм, що має ту ж оптичну формулу, що й Meyer-Optik Orestegor, являє собою стандартну рефракційну телеконструкцію свого часу.

Велика вага вказує на міцну конструкцію з використанням металу та скла.

 

Pentacon Prakticar 500mm F/5.6 MC

 

Радянські альтернативи

 

Радянська оптика також пропонувала ряд довгофокусних мануальних об’єктивів, які можуть бути цікавими альтернативами розглянутим японським моделям. 

500мм:

🔹 МТО-500 (8/500): Це популярний катадіоптричний об’єктив з різьбовим кріпленням М42 (а раніше – М39).

Він був розроблений на основі схеми Максутова. Зазвичай мав 4 елементи та 3 дзеркала (хоча деякі джерела вказують на 4 лінзи та 3 дзеркала).

Об’єктив відзначався відносно малою мінімальною дистанцією фокусування (близько 4м) та різкістю, як для дзеркально-лінзового об’єктива.

Існували різні версії, наприклад, 3М-5А, ЗМ-5А, а також версії з багатошаровим просвітленням (МС).

MTO-500A 8/500

🔹 ЗМ-5А (8/500): Ще один 500мм дзеркально-лінзовий об’єктив з діафрагмою f/8, який іноді вважають пізнішою версією МТО-500 або спорідненою розробкою. 

3M-5A 8/500

🔹 3М-6А (6.3/500): Швидший (f/6.3) 500мм дзеркально-лінзовий об’єктив виробництва ЛЗОС (Литкаринський завод оптичного скла). Мав дещо іншу оптичну схему з двома передніми менісковими елементами.

Радянський Союз випускав кілька 500мм ручнофокусних дзеркально-лінзових об’єктивів, серед яких МТО-500 був одним із найвідоміших.

Ці об’єктиви часто використовували різьбове кріплення М42, що робило їх адаптованими до різних фотосистем.

Вони цінувалися за можливість отримати велику фокусну відстань за відносно доступною ціною, незважаючи на властиві дзеркально-лінзовим об’єктивам особливості.
 

1000мм:

🔹 МТО-1000 (10/1000) / МТО-1000А (11/1000): Катадіоптричні об’єктиви з різьбовим кріпленням М42.

МТО-1000А, за деякими даними, мав дещо більшу світлосилу (f/10.5).

Відомі своєю надзвичайною телескопічною здатністю, але малою світлосилою.

MTO-1000 10/100

🔹 Рубінар 10/1000 Макро: Ще один 1000мм дзеркально-лінзовий об’єктив з діафрагмою f/10 та кріпленням М42, що пропонував можливості макрозйомки.

Рубінар 10/100 Макро

 

Конструктивні переваги та недоліки: порівняльний огляд

Характеристика	Рефракційний об’єктив	Катадіоптричний об’єктив
Розмір/Вага	Може бути дуже великим і важким при великих фокусних відстанях.	Значно компактніший і легший за рефракційні об’єктиви з аналогічною фокусною відстанню.
Хроматична аберація	Більш схильний до хроматичної аберації, особливо в простих конструкціях. Для мінімізації потрібні складні оптичні схеми та спеціальне скло.	Практично відсутня завдяки використанню дзеркал.
Контроль діафрагми	Зазвичай має змінну діафрагму, що дозволяє контролювати експозицію та глибину різкості.	Діафрагма зазвичай фіксована, що обмежує контроль над експозицією та глибиною різкості. Зазвичай менша світлосила (f/8, f/11, f/13.5).
Боке	Традиційне, плавне розмиття заднього плану.	Характерне «пончикове» боке, яке може бути небажаним у деяких ситуаціях.
Фокусування	Сучасні версії часто мають автофокус.	Майже завжди лише ручне фокусування.
Вартість	Вартість може значно зростати зі збільшенням фокусної відстані та світлосили.	Зазвичай доступніші за довгі світлосильні рефракційні об’єктиви.
Типова максимальна діафрагма	Може досягати значень f/4, f/2.8 і навіть більше.	Зазвичай f/8, f/11 або f/13.5.
Різкість/Контраст	Потенційно вищі різкість та контраст, особливо у добре скоригованих конструкціях.	Може мати нижчий контраст порівняно з високоякісними рефракційними об’єктивами. Різкість може бути дещо нижчою, ніж у найкращих рефракційних об’єктивів.

         

Обираємо правильний довгофокусний мануальний об’єктив

 

Вибір між рефракційним та катадіоптричним довгофокусним мануальним об’єктивом залежить від конкретних потреб та пріоритетів фотографа.

Катадіоптричні об’єктиви пропонують компактність, відносну доступність для великої фокусної відстані та відсутність хроматичної аберації, але мають обмеження у вигляді фіксованої діафрагми та специфічного «пончикового» боке.

Рефракційні об’єктиви, навпаки, можуть похвалитися ширшими діафрагмами, традиційним боке та потенційно вищою різкістю, але стають громіздкими, важкими та дорогими при великих фокусних відстанях.

Фотографам, які планують зйомку дикої природи або астрозйомку, варто зважити на світлосилу та різкість об’єктива.

Для тих, хто цінує компактність та унікальний візуальний стиль, катадіоптричні об’єктиви можуть стати цікавим вибором.

Вінтажні об’єктиви, незалежно від типу конструкції, часто мають свій неповторний характер та дарують особливий досвід ручної фотографії.

Також можна констатувати, що радянські довгофокусни об’єктиви у більшості випадків були дзеркально-лінзової конструкції, у той же час німецькі бренди випускалися  переважно у форматі  рефракційних телеоб'єктивів, а японські бренди в обох варіантах.

Також є корейські та китайські варіанти виконя 500мм+  у дзеркально-лінзових варіантах, але по якості, конструктивну вони майже однакові, тому окремо їх не разлядали.

 

І на головне: для роботи з довгофокусними об'єктивами потрібен "міцний" штатив!!!

 

 

Також на нашему сайті представлени варіанти довгофокусних об'єктивів від 300мм до 1000.

 

При використанні матеріалів цієї статті – посилання на джерело – обов’язково.

 

Залишайте свої коментарі та запитання нижче!
Діліться своїм досвідом використання довгофокусної оптики.